Григорій Омельченко - Віктору Пшонці. Анатомія судової мафії

"...З конверта я витягнув одну упаковку а саме 10 тис. дол., після чого по телефону домовився з Пасенюком О.М., щоб він мене прийняв... В кабінеті голови суду на вимогу Пасенюка О.М. я передав йому 120 тис. дол. в конверті жовтого кольору, який він взяв та положив у шухляду стола, повідомивши мені, що буде вдруге подавати мої документи в Секретаріат Президента..." (З пояснення Ігоря Зварича)
ОСОБИСТО Генеральному прокурору України Пшонці В.П.

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

Про перевірку оприлюднених засобами масової інформації матеріалів щодо неодноразового одержання колишнім головою Вищого адміністративного суду України нині – суддя Конституційного Суду України) Олександром Пасенюком хабарів в особливо великих розмірах від колишнього голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. та вирішення питання щодо порушення кримінальної справи щодо Пасенюка О.М. за частиною третьою статті 368 КК України, а також дачу правової оцінки слідчим та прокурорам Генеральної прокуратури України, які шляхом маніпуляцій з матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню Зварича І.С. забезпечили ухилення Пасенюка О.М. від кримінальної відповідальності
Упродовж двох з половиною років (починаючи з червня 2009 року) у вітчизняних засобах масової інформації періодично оприлюднювалась інформація про неодноразове давання колишнім головою Львівського апеляційного адміністративного суду І.Зваричем хабарів колишньому голові Вищого адміністративного суду України О.Пасенюку.
Так, у червні-липня 2009 року багато засобів масової інформації з посиланням на процесуальні документи кримінальної справи по обвинуваченню І.Зварича повідомили про показання І.Зварича про неодноразове чотири епізоди) давання ним хабарів голові Вищого адміністративного суду України О.Пасенюку. Зокрема, вказувалось на факт передачі І.Зваричем О.Пасенюку хабара у сумі 140 тисяч доларів США, які І.Зваричем були отримані від голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду П.Черепія.
Також повідомлялося про те, що слідчими Генеральної прокуратури України були проведені очна ставка між І.Зваричем та О.Пасенюком, відтворення обстановки і обставин події (давання-одержання хабара) у службовому кабінеті О.Пасенюка за участю його та І.Зварича. У ході цих слідчих дій І.Зварич ще раз підтвердив дані ним на допитах показання про давання хабарів О.Пасенюку, детально розповів про предмет хабарів, час, місце та обставини їх давання.
За наявною інформацією, матеріали кримінальної справи з обвинувачення І.Зварича, які стосувалися епізодів давня ним хабарів О.Пасенюку, слідчим Генеральної прокуратури України за вказівкою тодішнього заступника Генерального прокурора України Р. Кузьміна спочатку були виділені в окреме провадження, а потім з ними було пророблено певні юридичні маніпуляції.
Окремі засоби масової інформації повідомляли, що ці матеріали з Генеральної прокуратури України було передано для розслідування до Тернопільської обласної прокуратури з тим, щоб їх «поховати». Це робилося для того, щоб вивести О.Пасенюка з під кримінальної відповідальності, «взяти його на гачок» і використовувати у політичних та бізнесових цілях. Як зазначило видання «Тиждень», «…до порушення справи проти голови ВАСУ не дійшло – за нього заступилися впливові члени Партії регіонів, і після обрання Віктора Януковича Пасенюк вдруге очолив Вищий адмінсуд, який вирішує долю виборів, мітингів і всіх взаємовідносин громадян з владними інститутами».
28 листопада 2011 р. телеканал ТВі у програмі «Знак оклику» на документальній основі оприлюднив детальну інформацію про одержання головою Вищого адміністративного суду України О.Пасенюком хабарів від голови Львівського апеляційного адміністративного суду.
Відеоматеріал цієї передачі розміщений на сайті ТВі, а також 30 листопада 2011 р. оприлюднений інтернет-виданням «Українська правда». У цій публікації зазначається, що І.Зварич у протоколах його допитів власноручно засвідчив, зокрема, таке:

«У жовтні-листопаді 2008 року, виконуючи вимогу голови Вищого адміністративного суду України я привіз Пасенюку О.М 140 тисяч доларів США, які передав йому у конверті жовтого кольору в його службовому кабінеті по вулиці Московській, 8 у місті Києві, повідомивши йому, що це гроші по справі гранітного кар`єру, про які я доповідав йому біля м. Мукачеве влітку-восени 2008 року» – йдеться у свідченнях І.Зварича.
«Він сказав, що йому все зрозуміло, зібрав зі стола конверт і положив у стіл. Після чого я вийшов з кабінету, а гроші з конвертом залишились у Пасенюка», – розповідав І.Зварич.
Також І.Зварич вказав на інші факти передачі ним грошей О.Пасенюку, а також розповів, що неодноразово оплачував відпочинок О.Пасенюка у Львівській області: «Взимку 2006-2007 років, виконуючи вказівки Пасенюка, я зустрічав його та організовував відпочинок у с. Славське Сколівського району Львівської області, де він катався на лижах разом зі своїми друзями та проживав на базі "Динамо", а я оплачував всі їхні витрати пов`язані з відпочинком…Зимою 2007-2008 року Пасенюк також відпочивав у Славському».
5 грудня 2011 р. на інтернет-сайті «Аргумент» опубліковано статтю Г.Семенця «Судья-«колядник» Зварич: как стать украинским судьей. Протоколы допросов», у якій містяться фотокопії протоколів допитів І.Зварича та наводиться їх зміст. Як випливає з цих матеріалів, на допиті 5 травня 2009 р. І.Зварич, зокрема, зазначив таке: «В продовження показів, даних мною 30 травня 2009 р. бажаю дати покази з приводу призначення мене на посаду голови Львівського апеляційного адміністративного суду України…
Під час поїздки на з`їзд суддів України восени 2005 р, перебуваючи в одному купе поїзда Львів — Київ № 92 я поділився з своїми планами, в той час з начальником територіального управління ДСА України у Львівській області Тертичним В.Г. Під час нашої розмови Тертичний В.Г. сказав мені, що є другом голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М. з яким він може відносно мене переговорити та повідомить мене про наслідки розмови. Одночасно він сказав мені, що якщо ведеться мова про те, що мене крім судді призначать головою апеляційного суду, то я повинен підготувати для цього гроші. Суму він не уточнював, просив, щоб я визначився, що я можу запропонувати. На моє питиння чи це обов"язково Тертичний В.Г. відповів що в іншому випадку розмови з Пасенюком О.М. не буде, а також я повинен і його, Тертичного В.Г. також матеріально заінтересувати. Я повідомив йому, що в мене є мої власні 30 тис. доларив США, більше в мене немає і позичати я не буду.
Після цього зимою 2005-2006 років Тертичний В.Г. повідомив мене, що в нього відбулась розмова з Пасенюком О.М. і питання в принципі є узгодженим.
Після чого я підготував потрібні документи, узгодив питання з головою апеляційного суду Государським В.Ф. про перехід в Адміністративні суди і відвіз документи у відділ кадрів Вищого адміністративного суду України. При співбеседі з Пасенюком О.М. мені було сказано, що розмова про посаду голови суду буде зі мною після того, як я пройду Верховну раду України і стану суддею апеляційного суду та дотримаюсь умов узгоджених з Тертичним В.Г.

Весною 2006 р. мене було обрано в числі інших суддею Львівського апеляційного адміністративного суду.
Після цього, виконуючи умови, в які я був поставлений Пасенюком О.М. та Тертичним В.Г., весною 2006 року, я переговорив з Тертичним В.Г., який повідомив мене, що домовився з Пасенюком О. про мій приїзд в м.Київ та вирішення питання подання моїх документів на посаду голови суду. При цьому він мені сказав, щоб я взяв з собою гроші для Пасенюка О.М. та спитав мене, яку частину грошей я передам йому, за те, що він принципово узгодив моє призначення на посаду голови суду.
Весною 2006 р. я взяв 30 тис. доларів США, які були мої особистим зберіганням, і про які не знала моя сім`я, та в кабінеті начальника територіального управління ДСА України у Львівській області по вулиці Чоловського 27 м.Львові передав Тертичному В.Г. на його вимогу 5 тис. доларів США. Гроші при передачі знаходились в конверті по 100 доларів кожна банкнота.
Тертичний В.Г. взяв передані мною йому гроші та підтвердив інформацію, що тепер я можу їхати до Пасенюка О.М. та передати Пасенюку О. гроші та узгоджувати питання вже з Пасенюком О.М. В домовлений день весною 2006 р. я приїхав у м.Київ, прийшов на вулицю Московська 8, де знаходиться Вищий адміністративний суд України. Перед цим 25 тис. доларів США я помістив в конверт в пачках по 10 тис. доларів США – 2, упаковок та 5 тис. доларів США – 1 упаковка, купюрами по 100 доларів США.
Цей конверт з грошима в сумі 25 тис.доларів США я передав Пасенюку О.М. весною 2006 року в його службовому кабінеті по вул Московській 8 м.Києва. На його вимогу, з метою подачі ним подання про призначення мене на посаду голови апеляційного суду. Гроші знаходились в конверті по 10 тис. доларів США – 2 упаковки та одна – 5 тис.доларів США банкнотами по 100 доларів, які я передав безпосередньо в руки Пасенюка О.М., а він поклав їх в робочий стіл.
При цьому Пасенюк О.М. зазначив, що на посаді голови я повинен чітко виконувати його вказівки, які стосуються конкретних справ, вразі його приїзду у Львів чи іншу область територіальної юрисдикції суду апеляційного займатися організацією його відпочинку та його друзів, співпрацювати з його другом Тертичним В.Г., пам`ятати, що одноразова дача грошей на посаду голови це не вирішення питання, періодично потрібно привозити гроші, які потрібні йому на різні організаційні потреби.
Після цього Пасенюк О.М. подав подання у Раду суддів адміністративних судів України на призначення мене головою Львівского апеляційного адміністративного суду, яке було позитивно вирішено Радою суддів та подав подання з Рішенням Ради Суддів Президенту України на моє призначення.
Однак вирішення цього питання в Секретаріаті Президента України затягнулося, внаслідок чого, як мені було сказано Пасенюком О.М. під час телефонної розмови, що повернулись матеріали відносно мене у Вищий адміністративний суд України без розгляду. Одночасно Пасенюк О.М. в телефонній розмові повідомив мене, що і дальше буде підтримувати мою кандидатуру на посаду голови суду, для цього потрібно вчинити ще деякі дії і мені необхідно приїхати до нього.
Через деякий час я, попередньо узгодивши по телефону, приїхав до Пасенюка О.М. щоб вияснити ситуацію з моїм призначенням на посаду голови суду. Пасенюк О.М. прийняв мене у своєму службовому кабінеті та сказав, що є певні труднощі з проходженням моїх документів через працівників Секретаріату Президента України, йому потрібні додаткові кошти, а саме 100 тис. євро, після чого він знову займеться скеруванням моїх документів в Секретаріат Президента України повторно.
Після цієї розмови я зустрівся з товаришем, однокурсником Олександром Павленком, який на той час займався бізнесом, був Генеральним директором страхової компанії «Універсальна» та попросив його позичити 10 тис. євро на вирішення моїх особистих питань, пов`язаних з моїм призначенням на посаду голови апеляційного суду, що саме таку суму в мене вимагиє Пасенюк О.М.
О.Павленко сказав мені, що постарається мені допомогти, дати мені свої особисті з його рахунку гроші, але не євро, а в доларах США еквівалентно до євро.

Пройшов якийсь час і О.Павленко передзвонив мені та сказав, що я можу приїхати в м.Київ, в його офіс, що знаходиться в кінці вул. Орлика у м. Києві на протилежній стороні до вул. Шовковичної і взяти обумовлені гроші. Літом 2006 р. в кабінеті офісу О.Павленка я отримав в конверті 130 тис.доларів США. Гроші були в упаковках по 10 тис.доларів в купюрах по 100 доларів.
З конверта я витягнув одну упаковку а саме 10 тис.доларів США, після чого по телефону домовився з Пасенюком О.М., щоб він мене прийняв. Узгодивши з ним годину, я прийшов у Вищий адміністративний суд України, в приймальню до голови суду і був ним прийнятий. В кабінеті голови суду на вимогу Пасенюка О.М. я передав йому 120 тис. доларів США в конверті жовтого кольору, який він взяв та положив у шухляду стола, повідомивши мені, що буде вдруге подавати мої документи в Секретаріат Президента України та підтримувати мою кандидатуру на посаду голови апеляційного суду на Раді суддів.
Мої документи вдруге були подані Пасенюком О.М. на Раду суддів адміністративних судів України, ним підтримані і подані в Секретаріат Президента України.
Знаючи, що Секретаріат Президента України буде консультуватись з губернатором Львівської області, на той час Петром Олійником з приводу погодження кандидатури на посаду голови суду, я звернувся до знайомого адвоката — бізнесмена В.Косенко з проханням вияснити в П.Олійника, через своїх знайомих його відношення до моєї кандидатури на посаду голови суду. Через деякий час В.Косенко повідомив мені, що П.Олійник, який уже підтримував на цю посаду З.Котика, тепер не буде заперечувати проти моєї кандидатури.
В той час, коли мої документи знаходились в Секретаріаті Президента України на вивченні, В.Косенко повідомив мені, що в нього є інформація про те, щоб я став головою суду представники Секретаріату Президента України, які вирішують це питання і доповідають Президентові України кандидатури будуть хотіти за позитивне рішення 1 млн. доларів США, в крайньому випадку 700 тис. доларів США, і якщо буде потрібно, то він готовий допомогти мені дістати ці гроші. порадившись з О.Павленком, я відмовився від продовження такої розмови, а не тільки вчинення якихось дій по цьому питанню.
Після цього мені передзвонив О.Пасенюк, який сказав, що мої документи, як і інших кандидатів, ще вивчаються в Секретаріаті, а тому я повинен приїхати до нього з суддею, якого можна подати на посаду виконуючого обов"язки голови апеляційного суду, щоб зареєструвати юридичну особу апеляційний суд та виробити печатку, статут, почати приймати людей на роботу.
У зв"язку з цим я приїхав у м. Київ з суддею Улицьким В.З. Ми були на співбесіді з Пасенюком О.М., який повідомив мене, що працює по питанням мого призначення на посаду голови суду, документ ще вивчається, а зараз необхідно в терміновому порядку призначити виконуючого обов"язки голови суду, який в майбутньому може бути призначений заступником голови суду.
Таким чином виконуючим обов`язки був призначений Улицький В.З.
Через деякий час, восени 2006 р. через відділ кадрів Вищого адміністративного суду України я був викликаний в Секретаріат Президента України де в різних відділах проходив співбесіди і уточнення моїх даних трудової діяльності, та проходив співбесіду у першого заступника Голови Секретаріату Президента України Яценюка А.П., який сказав, що буде доповідати мої матеріали Президенту України.
У листопаді 2006 р. я був призначений на посаду голови Львівського апеляційного адміністративного суду та почав проводити організаційні заходи по започатткуванню роботи Львівського апеляційного адміністративного суду.

Зимою 2006 -2007 р., виконуючи вказівки Пасенюка О.М. я зустрічав його та організовував його відпочинок в селі Славське Сколівського району Львівської області де він катався на гірських лижах разом зі своїми друзями та проживав на базі «Динамо» с.Славське, а я оплачував всі їхні витрати пов`язані з відпочинком.
Зимою 2007-2008 р. Пасенюк О.М. також відпочивав с. Славське зі своїми багаточисленими друзями, проживав на базі «Динамо», катався з ними на гірських лижах, а я оплачував їхні витрати по відпочинку. Так як це вимагало значних витрат то я просив В.Косенко допомогти мені в організаціЇ цих відпочинкових турів О.Пасенюка, і він мені допоміг в цьому організацією транспорту, частково оплати проживання друзів Пасенюка О.М., закупівлі продуктів та організації відпочинку за межами с.Славське.
Саме в цей час в присутності В.Косенко Пасенюк О.М. дав мені вказівку знайти для нього земельну ділянку в Карпатах, це могла бути закинута база відпочинку з метою будівництва там готелю та зайняття бізнесом,
Організовуючи зимові відпочинки Пасенюка О.М. в с.Славському з його друзями. яких було біля 10 чоловік, одні приїжджали інші від`їджали, я ніс особисті матеріальні затрати на ці відпочинки, оплачуючи в с.Славському на базі «Динамо» гроші за проживання директору бази п.Володимиру. В цьому мені частково допомагав В.Косенко. Коли ж Пасенюк О.М. поселився в приватному готелі на в’їзді в с. Славське біля «Смерекової хати» то мені оплачувати допомагав М.П. Кушнерик.
Зимою 2008 р. у приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду проходила підсумкова нарада роботи суду за 2007 р., так як суд почав працювати як судовий орган по здійсненню правосуддя з квітня 2007 р., і хоча куратором суду згідно рішення президії Вищого адміністративного суду України був призначений голова Ради суддів Вищого адміністративного суду України Матолич С.В. він повідомив мене, що Пасенюк буде особисто займатися
Львівським апеляційним адміністративним судом. Він, як куратор, проводити нарад та навчання не буде, так як йому не дали на це вказівки, а підсумкову нараду, а можливо і інші наради та підведення підсумків роботи буде проводити Голова Вищого адміністративного суду України.
При проведенні цієї підсумкової наради зимою 2008 р. я зустрічав та поселяв Пасенюка О.М. з його друзями, які приїхали відпочивати та кататись на гірських лижах в Карпатах, попередньо в готелі «Жорж» м.Львова разом з Улицьким В.З., а пізніше в с.Славське Сколівського району Львівської області…До того ж, в саме цей приїзд Пасенюк повторив свою вимогу про підшукання йому земельної ділянки в гірський курортній місцевості Карпат з метою побудови готелю біля гірськолижного витягу з хорошою, розвиненою інфраструктурою…
Продовжуючи покази з приводу вказівки Пасенюком О.М., даної мені як голові суду, щодо підшукання для нього земельної ділянки, повинен сказати, що я усвідомлював, що в разі невиконання цієї вимоги я можу позбутися посади голови апеляційного адміністративного суду, а в разі незрозумілої реорганізації апеляційного суду то і можливо посади судді, так як не буде самого апеляційного суду.
У зв`язку з цим я повинен був або знайти та організувати Пасенюку О.М. оформлення земельної ділянки, на ту особу, яку він вкаже, або надати йому гроші на покупку цієї земельної ділянки в курортній місцевості Карпат для побудови готелю та зайняття бізнесом з розвиненою інфраструктурою та з наявністю в поблизості хорошого витягу для зайняття гірськолижним спортом.
Хочу нагадати, що такі вимоги були поставлені мені, як майбутньому голові апеляційного суду при прийнятті мене на роботу, тобто виконувати вказівки і вимоги голови Вищого адміністративного суду України.
У зв`язку з цим про потребу підшукання земельної ділянки в районі гірськолижного курорту «Буковелі» весною 2008 р. я звернувся до голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Черепія П.М.
При цьому я не говорив йому для кого та чому потрібна ця земельна ділянка. Я вважав, що він не повинен знати обставини пов"язані з вказівкою Пасенюка О.М.».
Разом з тим, коментуючи оприлюднені у засобах масової інформації факти щодо одержання ним хабарів від І.Зварича, Пасенюк зазначив: «Груба фальсифікація. Зварич не підтверджував подібних «фактів» ні на слідстві, ні в суді. А якщо припустити, що такі показання є, то отримані вони були під тиском, із застосуванням погроз та обіцянками свободи…». Хоча в іншому випадку, відповідаючи на твердження журналіста про те, що є відповідні протоколи допитів І.Зварича, О.Пасенюк відреагував так: «Ну так що, що є?».
Мною, у порядку ст. 19 Закону України «Про статус народного депутата України», отримано інформацію про те, що у ході розслідування кримінальної справи по обвинуваченню Зварича слідчими Генеральної прокуратури та Служби безпеки України були отримані оперативні матеріали та процесуальні докази про неодноразове одержання головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком хабарів від голови Львівського адміністративного апеляційного суду І.Зварича, які були достатніми для порушення кримінальної справи щодо О.Пасенюка за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Показання про це дав І.Зварич, з цього приводу було проведено допит Пасенюка, очна ставка між О.Пасенюком та І.Зваричем, а також відтворення обстановки та обставин одержання О.Пасенюком хабарів від Зварича у службовому кабінеті голови Вищого адміністративного суду України. Ці дані відображені у протоколах відповідних слідчих дій, хід яких фіксувався на відео. Факти отримання О.Пасенюком хабарів від Зварича також були зафіксовані в оперативних матеріалах Служби безпеки України.
Незважаючи на численні повідомлення засобів масової інформації про факти давання Зваричем хабарів О.Пасенюку (що відповідно до вимог статті 94 КПК України є поводом для порушення кримінальної справи) і їхній великий суспільний резонанс, Генеральна прокуратура України жодного разу офіційно не повідомляла суспільство про вказані факти та процесуальні рішення, які по них було прийнято.
Викладене дає підстави зробити висновок про те, що виявлені у процесі розслідування справи по обвинуваченню І.Зварича факти одержання О.Пасенюком хабарів були приховані і їм не було дано належної правової оцінки.

Шановний Вікторе Павловичу, наголошую, що це не поодинокі випадки не реагування керівництвом Генеральної прокуратури України на заяви громадян, публікації у пресі та мої депутатські запити (звернення) про злочини, вчинені високопосадовими особами нинішньої влади.

На підставі викладеного, керуючись ст.86 Конституції України, статтями 15, 17 Закону України «Про статус народного депутата України», статтями 94 та 97 Кримінально-процесуального кодексу України, прошу Вас: 1.Повідомити мене:
Чи відповідає дійсності оприлюднена ЗМІ інформація про давання І.Зваричем показань відносно О.Пасенюка про отримання ним хабарів?
Чи є опубліковані матеріали кримінальної справи по обвинуваченню І.Зварича копіями справжніх протоколів його допитів?

Чи проводились слідчі дії слідчими Генеральної прокуратури України чи за їхнім дорученням іншими працівниками правоохоронних органів з приводу показань І.Зварича стосовно давання ним хабарів голові Вищого адміністративного суду України О.Пасенюку, у тому числі:
– допит Пасенюка;
– очна ставка між І.Зваричем та О.Пасенюком;
– відтворення обстановки і обставин події (давання-одержання хабара) за участю Зварича та О.Пасенюка у службовому кабінеті голови Вищого адміністративного суду України О.Пасенюка з фіксацією на відео;
чи було проведено належну перевірку оперативним та слідчим шляхом показів І.Зварича стосовно давання хабарів О.Пасенюку? Йдеться про встановлення прямих або непрямих доказів того, що такі факти справді мали місце, зокрема з’ясування того:
чи був І.Зварич у вказаний ним період давання ним хабарів Пасенюку у м.Києві, чи відвідував у цей час приміщення Вищого адміністративного суду України, чи мав при цьому зустріч з Пасенюком (це досить просто встановлюється за допомогою документів про відрядження, проїзних документів, показів свідків тощо);
чи перебував Пасенюк у вказаний І.Зваричем період у Львівській області у с.Славське на відпочинку, чи проживав на місцевій базі «Динамо» або в іншому готелі, чи відвідував його там Зварич, хто і у який спосіб оплачував відпочинок Пасенюка у с.Славське (це також з’ясовується досить легко – за допомогою документів про відрядження О.Пасенюка чи його відпустку, проїзних документів, документів про оплату за проживання, показів свідків тощо).
Чи приймалися процесуальні рішення у рамках кримінальної справи по обвинуваченню Зварича чи окремо від неї щодо фактів давання
Зваричем хабарів Пасенюку, у тому числі рішення про відмову у порушенні кримінальної справи щодо О.Пасенюка з підстав відсутності події чи складу злочину у діях О.Пасенюка? Якщо такі рішення приймалися, то якою посадовою особою і коли?
2.За повідомленнями засобів масової інформації про неодноразове одержання головою Вищого адміністративного суду України О.Пасенюком хабарів від голови Львівського адміністративного апеляційного суду І.Зварича вирішити у порядку статей 94 та 97 КПК України питання про порушення кримінальної справи стосовно О.Пасенюка за ч.3 ст.368 КК України.
3.У разі підтвердження фактів одержання у ході досудового слідства у справі І.Зварича даних про одержання хабарів О.Пасенюком та не прийняття за ними відповідного процесуального рішення (у тому числі приховування таких матеріалів чи знищення їх оригіналів) дати правову оцінку слідчим та прокурорам, які були причетні до такої незаконної оборудки з матеріалами кримінальної справи, так як в діях яких можуть вбачатися ознаки зловживання владою або службовим становищем (ст.365 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України), приховування злочину (ст.396 КК України), а також порушити питання про звільнення О.Пасенюка з посади судді Конституційного Суду України.
Якщо показання І.Зварича стосовно О.Пасенюка були отримані «під тиском, із застосуванням погроз та обіцянками свободи», як це припускає (чи стверджує?) О.Пасенюк, то вирішити питання про порушення кримінальної справи щодо тих посадових осіб Генеральної прокуратури України, які домоглися таких показань від Зварича під тиском та погрозами.
Хід розгляду депутатського запиту прошу Вас взяти на особистий контроль і про результати його розгляду повідомити мене за Вашим особистим підписом.

Источник: analitica.kiev.ua http://analitica.kiev.ua