Оформлення трудових відносин із сумісниками та оплати їхньої праці

Працевлаштування на двох роботах в важких українських реаліях є необхідною умовою для забезпечення нормального життя. Таким чином люди при основному місці роботи люди працюють також і за сумісництвом. Мабуть кожен чув про такий вид працевлаштування, однак мало хто до кінця розуміє суть цього поняття. На дану тему фінансовим відділом Чернігівської обласної профспілки надано вичерпне роз’яснення.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
При оформленні трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, слід керуватися Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93р. № 43 (пункт 9) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93р. № 58 (пункт 2.14). Зазначені нормативні документи передбачають, що запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника за місцем основної роботи окремим рядком.
Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.
Якщо працівник, який працює за сумісництвом звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати його основним місцем роботи. Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то за заявою працівника з ним розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і укладається новий трудовий договір на відповідній посаді.
Не вважається роботою за сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно отримує пропорційну оплату праці, за умови, що оплата праці в сумі не перевищує повного посадового окладу за основним місцем роботи.
У разі виконання працівником робіт, котрі належать до різних посад, трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визначено основною. При цьому, основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (наказ Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» та п. 6 Положення відпустка сумісникам надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, і при цьому, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Працівнику, який одночасно займає дві посади, і при цьому така робота не є роботою за сумісництвом, щорічна основна відпустка має надаватись за посадою, яка визначена роботодавцем основною.
На термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи сумісникам за їх бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати.
Відповідно до ст. 102-1 КЗпП України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи те, що з працівником-сумісником укладається окремий трудовий договір, то облік робочого часу (педагогічного навантаження) та нарахування заробітної плати має здійснюватися по кожному з трудових договорів окремо.

Похонський Віктор