Працевлаштування молодих спеціалістів на їх перше місце праці

Кожна молода людина після закінчення вищого навчального закладу зустрічається з низкою проблем в ході працевлаштування на своє перше місце роботи за своєю спеціальністю яку обрала для себе.
Кожна молода людина після закінчення вищого навчального закладу зустрічається з проблемою працевлаштування на своє перше місце роботи за своєю спеціальністю яку обрала для себе.
У всіх початківців перший етап приблизно однаковий. Вони, сповнені ентузіазму та набутих теоретичних знань у ВНЗ, починають пошук вакантних посад у цікавих для них компаніях та підприємствах, розсилаючи їм свої резюме. На деякі резюме звичайно отримують відповідь, однак в більшості випадків стикаються з основною проблемою, а саме те, що де би вони не звернулися усі працедавці хочуть уже більш-менш досвідчених працівників із стажем роботи не менше року, а то й два роки. А де ж набратися молодій людині цього реального досвіду, як заробити собі цей стаж який так необхідний для працевлаштування, якщо вона от-от лише встала із-за студентської лави.
Так після n-ої кількості невдалих спроб частина молодих людей починає займатися уже не тим чим, прагне, або працюють не у тій сфері у якій здобували освіту, а там де є можливість працевлаштуватися. Інша ж частина намагається шукати роботу по так званому «знайомству», тобто через рідних, друзів і просто знайомих. Слід зазначити, що останній спосіб набув досить значного поширення на первинному ринку праці. Однак виникає питання, що ж робити тоді тим у кого немає «знайомств». Таким чином для певного врегулювання даної ситуації Верховною Радою України було прийнято Закон «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (надалі – Закон), який набрав чинності з 01 січня 2013 року. В Законі прописана низка нововведень та пільг, які повинні забезпечити створення нових робочих місць для молоді.
Так, ст.24 Закону визначає заходи щодо сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем, вводячи, зокрема такі новації, як:
1) стажування на підприємствах, в установах та організаціях молоді, яка навчається;
2) компенсація 50 % суми нарахованого єдиного внеску за умов створення нових робочих місць та/або працевлаштування молоді як категорії осіб, яка потребує додаткового захисту.
Щодо стажування слід зазначити, що згідно статті 29 Закону право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткової компетенції.
Стажування проводиться на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Строк стажування не може перевищувати шести місяців. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
Також Законом передбачаються компенсації за створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, що стимулюватиме роботодавців до створення нових робочих місць та працевлаштування на них молоді.
Так, згідно ч.3 ст.24 Закону роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, з 01 грудня 2013 по 01 липня поточного року мінімальна зарплата встановлена в розмірі 1218 грн. Таким чином, на компенсацію з бюджету половини сплаченого ЄСВ зможуть розраховувати роботодавці, які на новому робочому місці запропонують співробітникові не менше 3654 грн.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Таким чином даний Закон та дає потенційну можливість молоді отримати високооплачувану роботу за спеціальністю та забезпечити її досить міцним «плацдармом» для подальшого трудового життя.

Державний інспектор праці Похонський В.І.